Книги місяця. Квітень-травень

Не виходить у мене цього місяця читати багато книг. Але 4 все-таки є 🙂

Отже, давайте розкажу вам трохи про ті чотири книжки, які потрапили мені до рук у кінці квітня – на початку травня. Ті чотири книжки, які я встигла прочитати. Або майже.

ПЕРЕХОЖІ (БОГДАН ЛОГВИНЕНКО)

Тут немає сюжету і головних героїв, хіба сам автор. Він робить те, про що я мрію. Подорожує, пише, знайомиться і досліджує. До того всього, ще й описує та пояснює. Ця книга – це крутий гід, але ще це дуже багато емоцій та щирості. Тут про життя у країнах, куди не кожен хоче їхати. Я от дуже хочу. Не можу зрозуміти цього потягу, але я почала задумуватися про цю частину світу десь у старших класах школи. Я досліджувала сторінки, книжки і сайти, дивилася фільми та програми. Тоді десь я і вирішила, що повинна поїхати і роздивитися все своїми очима. І розказати про все своїми словами. Поки не маю такої можливості, але Богдан Логвиненко дає шанс все це уявляти. Тут короткі історії з подорожей Таїландом, Лаосом, В’єтнамом, Малайзією та Сінгапуром. Тут історії про справжнє. Ну і це тільки перша частина, тож я чекаю на продовження. Хоч ці всі історії і є тут, але їм дуже личить бути книгою.

ПРИРОДА ВСІХ РЕЧЕЙ (ЕЛІЗАБЕТ ГІЛБЕРТ)

По-перше, дуже раджу вам подкасти Елізабет Гілберт. Вони мотивуючі та надихаючі, але слухайте саме у її виконанні, її голосом.

Хто б що не казав поганого про “Їсти. Молитися. Кохати”, але ця книга і фільм займають у моєму серці дуже багато місця. Вони приходили в моє життя у дуже потрібні моменти і продовжують це робити. Мій мозок відпочиває і мріє разом з героїнею, бо вона розказує про все, що мені дуже близьке. І про країни, які для мене омріяні. І я справді хочу пройти увесь її маршрут, щоправда, не наодинці.

У новій книзі дуже багато про 19 століття, драми та непересічний розум. Тут 700 сторінок і всі вони потрібні цій книзі, бо я нічого б не скорочувала і не відібрала б. Щоб не наговорити зайвого, наведу тут анотацію ВСЛ:

Алмі Віттекер, неймовірній жінці з гострим допитливим розумом та невгасимою цікавістю до навколишнього світу, випала доля жити в епоху наукових експедицій і революційних просвітницьких ідей. Суспільні приписи і обов’язок тримають її у суворих рамках раціонального, а кохання і жага до знань спонукають до пошуків за межею осяжного. Алмина історія — це пристрасна і захоплива мандрівка людського розуму, спроба пояснити суть усього на світі і досліджувати його попри невтолені бажання та розбите серце. Чи вдасться їй стати визнаним ботаніком поряд із відомими науковцями-чоловіками? Адже Алма Віттекер мала всі шанси затьмарити самого Чарльза Дарвіна, творця еволюційної теорії… Куди заведе її спрага до нового? І чи зможе Алма хоч на крок наблизитися до справжнього пізнання?

Я вже знаю відповіді на ці питання і дуже хочу, аби й ви дізналися. І знову книжка дала мені достатньо відповідей на важкі питання. За це й люблю Елізабет Гілберт та чекаю нових книг.

МЕНЕ ЗВАТИ ЛЮСІ БАРТОН (ЕЛІЗАБЕТ СТРАУТ)

В закладках мого ноутбуку в папці “фільми” є лінк на серіал “Олівія Кіттеридж”. Одного разу я прочитала короткий відгук на нього і вирішила подивитися. Тепер раджу і вам це зробити. У підбірці улюблених серіалів, яка вийде вже найближчим часом тут, я розповім про серіал детальніше. Зараз я хочу розповісти про іншу книгу того ж атвора.

Це не перша книга авторки, лауреата Пулітцерівської премії, яка про складне. У центрі нашої уваги знаходиться Люсі Бартон, яка розповідає сама свою історію. Історія складна і болюча, але чомусь нам потрібно її знати. Жінка має ускладнення після операції і лежить довгий час у лікарні, куди приїздить незабаром її мама. Дивно це лише тому, що жінки довгий час не спілкувалися. Всі страшні старі історії знову оживають, дитячі травми знову болять, а прагнення відчувати материнську любов сильнішає. Кожна з цих історій нам щось пояснює чи заплутує, але спостерігати за життям Люсі цікаво. Я люблю книги/фільми, де фігурує хтось з письменницькою професією. Люсі в дитинстві була самотньою і рятувалася тільки читанням, а тепер і вона стала письменницею, щоб скласти компанію іншим.

СКАНДИНАВСЬКА МІФОЛОГІЯ (НІЛ ҐЕЙМАН)

Рік тому біля дуже великого вікна на кухонному стільці Віктор поставив ноутбук і ввімкнув “Залізну людину”. З цього дня я стала не просто любити, а фанатіти від цієї історії, цього світу. Коли на екрані вперше з’явився Тор, я пропищала, що він чудесний. Коли ж я познайомилася з Локі, то мої емоції подолали шлях від презирства та дратування до цілковитого захоплення. Він же прекрасний! Отже, я передивилася вже майже усе, а дещо й двічі, і навіть тричі. І весь цей час я шукала у великих та малих містах книжку скандинавських казок. І тут, абсолютно випадково, натрапила на цей скарб. Я ще не дочитала повністю, але мені просто зносить дах від усього, що тут відбувається. І тепер, засинаючи, у моєму мозку розмальовуються картинки, де Одін вдихає життя у перших людей Мідґарду, де Імір розпадається на деталі цілих світів, де палають вогні Муспельхейму, де віє холодом темний Ніфльхейм, де царює Асґард і зляться крижані велетні. Картинки оживають і створюють реальний світ у мої підсвідомості, і так багато там чарівності та магії.

Розказано так просто і щиро, що немає людини, яка б не зацікавилася. Принаймні, мені так здається.

От і все, але на тижні вийде текст про книги, які я змогла виловити на Книжковому Арсеналі. Не пропустіть і більше читайте. Книжечка Хюґе буде вже у новій підбірці, бо дуже пов’язана з КА. Лю.