Гіркі жнива. Те, що ми забуваємо

Нещодавно на екрани вийшов фільм канадського виробництва про одну з найстрашніших українських історій – Голодомор. Робоча назва стрічки – Урожай диявола. В українському прокаті фільм тільки з’явився, але абсолютно різних рецензій вже є вдосталь. Спробуємо підвести підсумки.

Один з величезних плюсів виходу фільму у світ сміливо можна назвати причетність іншої країни до нашої історії. Погодьтеся, не так вже й часто подібне трапляється. Хоч дивно дивитися на “українців”, які такими й близько не є. Також дивно бачити листи та дорожні знаки англійською мовою, але тут можна теж зрозуміти – зйомка планувалася не тільки для україномовного середовища. Тут вже варто поговорити про акторів, які (на мою скромну думку) впоралися зі своїми ролями на ура. Головні ролі зіграли Макс Айронс, Анейрін Барнард, Баррі Пеппер, Теренс Стемп, Емілія Фокс, Саманта Баркс, Том Остін та інші. Я їм повірила, їм співчувала і раділа. Це найкращий результат, коли віриш. Чи не так? Без українських акторів теж не обійшлося: Остап Ступка та Олександр Печериця зіграли прекрасно. Вони доповнили картину, зробили її цілісною та дуже нашою.

maxresdefault (6).jpg

Щоправда, іноземним критикам фільм до смаку не припав. Вони критикували зйомку, гру та все, що тільки можна було зачепити. І я навіть не знаю, чи це добре, чи погано. З одного боку, весь світ обговорює українську історію, а з іншого – люди чіпляються до гри турецького актора, який не дуже переконливо зіграв російського вилупка. Ні, ну ви серйозно? Тут було ще дуже багато бруду, а деякі американські репортери відзначилися тим, що поставили під сумнів факт Голодомору як навмисного масового вбивства. З цим будуть (і вже це роблять) більш компетентні люди та українська громада у коментарях.

maxresdefault (8).jpg

Я ж тим часом розкажу про власні враження. Вони жахливі і хороші водночас. Так дивно йти на фільм про страшну трагедію, яку вже перечитала/передивилась, йти і знати, що тебе там чекає, а все одно плакати. Ридати – це ще більш підходяще слово до того, що відбувалося. ОК, зізнаюся, що я не досиділа до фінальних титрів. Тут не тільки страждання окремого села, як уособлення всієї країни, не тільки голодні діти і виродки Сталіна, тут у режисерів вийшло зобразити прекрасну історію кохання. Прекрасну у будь-якій іншій ситуації, а в Гірких жнивах розривається серце від кожного хорошого слова і закоханого погляду. Бо ти вже знаєш, що добре не буде. Я ковтала сльози і на середині фільму вибігла з залу. Я хотіла б бути сильнішою, щоб додивитися його до кінця. Я хочу, щоб всі його побачили. Бо цей фільм про те, що ми забуваємо. А цього робити категорично не можна!

Bitter-Harvest-kadr7.JPG

Найперші кадри – зйомка українських пейзажів, які ми просто не помічаємо більше. В нас досі є всі ці лани, млини і ріки. Тільки ще досі не знято нічого, що навчило б нас це бачити. У нас насправді є дуже-дуже багато, з чим і вітаю.

Advertisements