Місто зірок або чому я більше ніколи знову не подивлюся Ла Ла Ленд

kinopoisk.ru

 

Привіт! Тут незапланований текст намалювався. Ви ж не проти? Я щойно, буквально 4 хвилини тому, зайшла в квартиру. Ходили в кінотеатр на популярний нині Ла Ла Ленд. Тож розкажу про свої враження трохи, поки вони ще гарячі і свіженькі.

Я дуже хотіла піти на цю стрічку саме в кінотеатрі з попкорном і у вечір п’ятниці. Ну не може фільм з такою радісною назвою бути поганим. І він не був. Цей фільм чудовий. Гра акторів прекрасна. Я дуже давно люблю Емму Стоун, а красунчик Раян Гослінг, скоріш за все, подобається кожній дівчинці. Обидва виправдали мої очікування. Мені подобається кожен кадр. Я так люблю спостерігати за звичайним життям людей: приготування кави, робота, похід в кіно. Тут цього добра вдосталь, тож дивитися на картинку приємно і навіть спокійно. До певного моменту.

kinopoisk.ru

Не дивно здогадатися, що музики у мюзиклі заплановано багато. Спочатку мене це все дуже втішало, а потім я “втянулася” і все оцінила. По-перше, я люблю джаз. По-друге, “Місто зірок” краяла мені серце весь сеанс. І ця пісня буде переслідувати мене ще довго, але чи добре це?

А тепер сюжет та коротка історія про те, чому я більше ніколи не сяду переглянути цей фільм з чашкою какао під пледиком. Бо він абсолютно не заспокоює. Зовсім! Він нервує і перевертає все всередині. Не знаю, як йому це вдалося, але він витяг на поврхню всі мої потаємні страхи та переживання, усі мої сумніви, усі колись пережиті невдачі, біль минулого і страх майбутнього. Це дико, але я відчувала це все одразу, і досі відчуваю. Не дивно, що від середини фільму я заливалася сльозами, а Віктор не знав, куди себе чи мене подіти. Я завжди пишу хороше, я завжди не розповідаю про погане, щоб люди справді не “грузились” через мене. Проблем же у кожного більше, ніж вдосталь. То чого режисери, сценаристи і всі причетні до Ла Ла Ленду не зробили те саме?! Чого вони взяли той же звичний дурнуватий шаблон і додали хорошої музики? Для чого ви ходите в кіно? Для чого йти в кінотеатр, коли бачиш у прокаті мюзикл? Щоб розслабитися після важкого робочого тижня, чи не так? То чому під мюзиклом я побачила ось це? Чого тут така кінцівка? Чого я відчуваю … та нічого не відчуваю. Я розчарована, бо люди досі намагаються впихнути кілька проблем і кг болю в кожну стрічку. А коли ж буде фільм, де все добре? Відразу і до кінця, а не за добре відомою схемою.

kinopoisk.ru

Ла Ла Ленд заслуговує і більшої кількості нагород, справді. Але навчіть мене хтось сприймати історії в книгах та кіно не так близько до серця, хм?

Мрії – це круто. Мріяти – це дуже круто. Зробити омріяне – це взагалі ідеально. Але для чого це все, якщо кінцівка ось така? Для чого вони посміхаються? Я знаю, що це хороший фільм для перегляду, бо тут є мотивація діяти та красиві люди. Мені він не сподобався лише тому, що я ніколи не зробила б такий вибір. І коли кінець настане моїм сумнівам і нарешті прийде байдужість, тоді я подивлюся Ла Ла Ленд, як ідеальну картинку. Можливо.

Advertisements