Львівські нотатки. День 2

jxylfjqfi_k

Прокинулась і зрозуміла, що просто зараз я у Львові. У місті, з яким бачилася майже чотири роки тому. Уявляєте?

Хотіли поснідати у кав’ярні «Під синьою пляшкою», але вона відчинялася лише о 12:00, тож ми пішли шукати інше місце. Знайти місце для сніданку о 10 ранку виявилося ще тим викликом, що мене дуже здивувало. Звісно, усі традиційно туристичні місця уже можна було відвідати, але нас таке не приваблює. Блукали вуличками та натрапили на безіменну малесеньку кав’ярню, де були досить смачні круасани.

Я вигадала собі привозити з нових (та будь-яких) міст книгу та…щось ще, а що не придумала досі. Може, ви мені підкажете? Що стане чудовим сувеніром? Буду вдячна. Цього разу я привезу «Галицькі оповідання» А.Стасюка, «Ніколи не їжте наодинці» К. Феррацці та обкладинку на паспорт з героями вже улюбленого серіалу «Теорія великого вибуху», а ще листівку з Львівської Друкарні для нашої коркової дошки натхнення.

До кав’яреньки «Під синьою пляшкою» ми все-таки потрапили, сіли у кутку і запалили свічку. А потім Віктор познайомив мене з кавою «Богемська з вогником», і я віддала їй своє серце. Історію цього закладу та ще чотирьох інших я розповім вже завтра окремим постом. Буде цікаво!

mkiz_gumwr4

Сходили у палац Потоцьких та історичний музей імені Андрея Шептицького. Це прекрасно, люди! Я не розумію, чого ви не ходите у музеї? Це так круто, що історія просто за склом (а часом і без нього). Це так круто, що вона збережена і доступна кожному. Підлога трохи рипить, стеля височезна, вікна старовинні, крісла з дорогою обшивкою. Ця атмосфера заворожує, і я дуже вас прошу не уникати таких речей.

Пообідали у фан-барі «Банка», бо там смачно. Гадаю, ви це знаєте і самі. Знайшли її у дворику, який нагадав нам про Київ. Там було дуже багато закладів, які відвідуємо вдома. Гуляли знову, досліджували та фотографували.

Вечоріло. Додому не дуже й хотілося, але було вже прохолодно і збиралося на дощ.

Ох! Зовсім вилетіло з голови розказати про смачний десерт – Bubble Waffle. Я вже дуже давно хотіла їх спробувати, а тут виявилася така нагода. Є солодкі і несолодкі варіанти. Ми взяли з морозивом і ще великою кількістю начинок, які вже й не згадаю. Такі вафлі можна спробувати і у Києві, тож розкажете враження. Я піду вже за «солоними».

Отже, щоб скуштувати усе хороше (або хоча б трохи) у Львові, та щоб не сумувати в домівці без вікон, ми купили настоянку «П’яна вишня». Вдома ділилися враженнями про Львів восени та намагалися опанувати SmartTV, але WiFi був проти нас у цій битві. А ще ми слухали дощ, який розпочався якраз тоді, як ми дісталися дому. Тепер його краплі стукають у внутрішньому дворику. Добраніч.

2dtjhxwlnyi

Історія про «завтра», тобто останній день у Львові буде зовсім скоро. Так, далі буде…

Advertisements